29.11.13 Проводила урок української мови у 8-Б класі. Тема : "К.р. Читання мовчки тексту публікаційного стилю. Тест." Урок пройшов досить спокійно. На початку уроку я провела інструктаж щодо викинання та оцінювання роботи, що очікувала учнів. Спитала, що кому не ясно. Учням все було зрозуміло та вони почали працювати. В цей же день я перевірила їх роботи, більша частина класу впоралась із завданнями та отримала добрі оцінки.

Узгоджено»           Підпис ПІП

________________/__________

29 листопада 2013

ПЛАН-КОНСПЕКТ

УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Проведенного : Грищенко Вікторією Валеріївною

Тема уроку: «КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2 (РІЗНОРІВНЕВІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ). ЧИТАННЯ  МОВЧКИ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ.»

Мета: оцінити рівень навчальних досягнень восьмикласників з розділу «Другорядні члени

речення»; з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовною теорією; перевірити

вміння читати мовчки, розуміти й відтворювати незнайоме за змістом висловлювання

публіцистичного стилю.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНА СХЕМА УРОКУ

І. Організаційний момент (1хв.)

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку (1хв.)

Запис дати, теми уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (2хв.)

Ознайомлення із критеріями оцінювання тестових завдань. Проведення інструктажу щодо виконання

ІV. Виконання завдань тестового характеру закритої й відкритої форми ( 20 хв.)

V. Проведення читання мовчки тексту публіцистичного стилю (20хв.)

ß Читання мовчки учнями незнайомого тексту від початку до кінця (10хв.)

ß Виконання завдань тестового характеру (10хв.)

VІ. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт. Підсумок уроку (1хв.)

Тест

Варіант I

Рівень 1 (4 бали )

1.         Укажіть правильні ознаки другорядних членів речення.

А  Пояснюють  головні члени речення.✔

Б  Відповідають  на  одне  питання,  виконують  одну  синтаксичну функцію.

В  Залежать від одного слова у реченні.

Г  Обов’язково належать до однієї частини мови.

2.     Укажіть відокремлені означення, що стоять після означуваного слова.

А  Убитий горем юнак став ходити до джерела з чистим плесом, де милувався зображенням, яке нагадувало образ сестри (З календаря).

Б  Акації стояли в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (За І. Нечуєм-Левицьким).✔

В  Багатьом людям відома легенда про квітку нарцис (З календаря).

Г  Сухі скарлючені пальці ледь-ледь тремтіли (За І. Цюпою).

3.         Укажіть вид обставини, вжитої у реченні   Нові люди міркують по-новому.

А  Способу дії.✔

Б  Міри  і ступеня.

В  Місця.

Г  Часу.

4.         Складеним іменним присудком називається присудок,
А утворений із допоміжного дієслова і неозначеної форми дієслова;
Б утворений з іменної частини та допоміжного дієслова-зв’язки; ✔
В виражений словосполученням.

Г присудок, виражений двома або кількома словами.

5.     Укажіть правильні твердження.

А  Відокремленими можуть бути будь-які члени речення.

Б  Другорядні члени речення, які для підсилення їх смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, називаються відокремленими членами речення.✔

В  Відокремлені члени речення на письмі не можуть виділятися комами.

Г  Відокремлені члени речення — означення можуть бути узгоджені та неузгоджені, поширені. Непоширених означень немає в українській мові.

6.         Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки.

А  Після грози в оту ніч, випали ще дощі тихі з сонцем (А. Головко).

Б  Сонце  зійшло,  і не пекло, як по обіді.

В  Залишившись наодинці він довго міркував про життя.

Г  І буде так: пшеницями зійде кров, і пізнають, яка на смак любов  (Є. Плужник).✔

7. Вкажіть варіант, де правильно окреслений присудок  Він художник і не хотів жертвувати своїм покликанням :

А Складений дієслівний присудок ✔

Б Простий дієслівний присудок

В Складний іменний  присудок

Г Присудок, виражений дієсловом у складеній формі майбутнього часу

      8.  Прикладка -це:

А різновид означення; ✔

Б різновид підмета;

В особлива форма дієслова

Г різновид обставини

9.     У реченні Почалися виступи, що позначилися на довгій, але блискучій спортивній кар’єрі… (І. Конончук) слова довгій і блискучій належать…

А  До узгоджених однорідних означень.

Б  До неоднорідних означень.✔

В  До однорідних додатків.

Г  До однорідних обставин.

10. Визначте ряд, у якому правильно визначені другорядні члени для речення Ця поезія під назвою «Колісниця» визначила подальшу долю Тодося Осьмачки (Н. Зборовська).

А  Додаток — Ця поезія під назвою «Колісниця».

Б  Підмет — Ця поезія під назвою «Колісниця».

В  Прикладка  (означення) — «Колісниця».✔

Г  Прикладка  (означення) — Ця.

  11. Тире між підметом і присудком ставиться, коли:

А підмет виражений числівником, присудок - прислівником; 

Б підмет -вигук, присудок - прикметник; 

В підмет і присудок - іменники в називному відмінку або інфінитив. ✔

12. Складений присудок вжито в реченні:
A) А вже на відпочилім небокраї прекрасний розгоряється пожар (М. Стельмах).
Б) Семена викликали до князя в палац і наказали зачекати в челядницькій (П.Панч).
B) Ні, любий тату, я буду слухатись (Леся Українка).
Г) Тече вода в синє море, та й не витікає (Т. Шевченко).

2 рівень (3 бали)

13. Установіть відповідність між реченням і способом вираження присудка в ньому.

1) Простий дієслівний присудок;

2) дієслівний складений присудок;

3) імепний складений присудок.

                                                                                                                                                                                                                                                                                        А. Глас ноніющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко).
Б. Коли другії облизня піймали, то й ми остерігаємося (І. Котляревський)
В. Довга зимова ніч. Довга (Г. Тютюнник)
Г. Вони стараються не дума з краю… (М. Стельмах

14. Установіть відповідність між реченням і відокремленим другорядним членом у ньому.

1. Відокремлене означення;

2. відокремлена прикладка;

3. відокремлена обставина.

                                                                                               )

А. Крім того, процес вимирання цих ящерів тривав не менше мільона років (В. Мезенцев)

Б. Дорога, майнувши сірим хвостом, безшумно сховалася в зелені хлібів (В. Винниченко)

В. Іду я, засмучений хлопчик, до старого коваля (О. Довженко)

Г. Сповнений любові, я іду по вулиці вузкій (В. Сосюра)

15. Установіть відповідність між реченням і видом відокремленої обставини в ньому.

1) Дієприслівниковий зворот;

2) одиничний дієприслівник, що означає додаткову дію;

3) обмеження дії попередньої обставини

                                                                                                                                            

А. В останніх числах червня, перед

самими жнивами, стало на годині (П. Панч).

Б. Дід Захарко довго сидить, дивлячись в одну точку (О. Довженко).

В. Вона не звикла сидіти склавши руки (І. Нечуй-Левицький).

Г. Засинаючи, ще почув, як увійшла мати… (М. Стельмах)

3 рівень (5 балів)

16.  Поширити подане речення другорядними членами — додатком, означенням та порівняльним зворотом.

Темніли ялини.

17. Зробити повний синтаксичний розбір, вставити пропущені літери та розділові знаки:

 Її чер...(е)вички, що були зранку білими, як сніг, тепер зовсім посіріли від осі...(н)ної куряви.

Тест

Варіант II

Рівень 1 (4 бали )

1.         Визначте ряд, у якому правильно визначені другорядні члени для речення Ця поезія під назвою «Колісниця» визначила подальшу долю Тодося Осьмачки (Н. Зборовська).

А  Додаток — Ця поезія під назвою «Колісниця».

Б  Підмет — Ця поезія під назвою «Колісниця».

В  Прикладка  (означення) — «Колісниця».✔

Г  Прикладка  (означення) — Ця.

2.         Укажіть речення, у яких наявні узгоджені означення.

А  З вітром весняним сосна розмовляла  (Леся Українка).✔

Б  Бажання  вчитися  було  у  нього  ще  змалку  (М.  Коцюбинський).

В  Вгорі висіла лампа під абажуром  (З підручника).

Г  Шлях праворуч був хибним.

3.         Позначте речення, у яких відсутні прикладки.

А  Відколи людям Бог послав на землю пісню-чарівницю, неначе промінь  засіяв  і  освітлив  земну  темницю  (В.  Самійленко).

Б  Я жив колись в  готелі «Інтурист».

В  Боже великий,  єдиний! Нам Україну храни!  (О. Кониський).✔

Г  Наш  учитель, Пилип  Свиридович,  вирішив  скасувати  рішення колективу.

4.         Укажіть прямі додатки.

А  Вітчизні хочу я своїй  зрости достойним сином.

Б  З хлібом у нас  зустрічають  гостей…  (П. Воронько).

В  Народе мій, до тебе я ще верну!  (В. Стус).

Г  Він знову щось швидко записував.✔

5.         Укажіть речення, у якому наявний порівняльний зворот.

А  Дмитро поводив себе як мудрий наставник.

Б  Любити  людство  легше,  ніж  зробити  добро  рідній матері, говориться у старовинному українському вислові… (В. Сухомлинський).

В  Дівчина  говорила майже як доросла.

Г  Мов зачарований, стоїть Бахчисарай (Леся Українка).✔

6.     Укажіть речення з відокремленими членами речення — означеннями.

А  Вона кинулася в комірчину до скрині і внесла цілу купу вишитих рушників (За І. Цюпою).

Б  Задихаючись, прибіг Ігор (За О. Донченком).

В  Сильна і вправна, вона працювала завзято й самовіддано (В. Собко).✔

Г  Були всі, крім неї.

7.         Укажіть вид обставини, вжитої у реченні Був Микола від щастя п’яний, від хмільного людського добра (В. Симоненко).

А  Часу.

Б  Причини.✔

В  Мети.

Г  Умови.

8.   Складеним іменним присудком називається присудок,

А утворений із допоміжного дієслова і неозначеної форми дієслова;
Б утворений з іменної частини та допоміжного дієслова-зв’язки; ✔

В виражений словосполученням

Г присудок, виражений двома або кількома словами.

      9. Вкажіть варіант, де правильно окреслений присудок  Він художник і не хотів жертвувати своїм покликанням :

А Складений дієслівний присудок ✔

Б Простий дієслівний присудок

В Складний іменний  присудок

Г Присудок, виражений дієсловом у складеній формі майбутнього часу

10.  Прикладка – це

А  присудок, виражений неозначеною формою дієслова;
Б  означення, виражене іменником, узгодженим з пояснювальним словом у відмінку; ✔
В  прямий додаток, виражений іменником або займенником.
Г обставина виражена дієприслівниковим зворотом

11. Неозначеною формою дієслова підмет виражено у реченні:

А  Цікавій Варварі носа відірвали (Нар. творч.)
Б  Багато читати – все на світі знати (Нар. творч.)
В  Такої ласки дістану і в Параски (Нар. творч.)

Г  Кожне слово пахне, мов листочок м’яти (Д.Павличко).

12. Складений підмет вжито в реченні:
A) Хто топиться, той за соломину вхопиться (Народна творчість).
Б) Народилися мої дід та баба ще кріпаками, побралися уже вільними (М. Стельмах).
B) Маланка з Гафійкою теж заробляли (М. Коцюбинський).
Г) І захлиналась наша переправа шаленим шквалом полум’я й води (Л. Костенко).

2 рівень (3 бали)

13. Установіть відповідність між реченням і способом вираження присудка в цьому.

1) Простий дієслівний присудок;

2) дієслівний складений присудок;

3) іменний складений присудок.

А. Серед тонкого попискування синичок чути посвисти червоно-рудих красенів снігурів (А. Волкова).

Б. Тоді Десна була глибокою і бистрою річкою (О. Довженко).

В. На погребні любив спати дід (О. Довженко).

Г. Шум акацій… Посьолок і гони (В. Сосюра).

14. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.

1)    Обставина;

2)    означення;

3)    додаток.

A. Тиша і холод обіймають його (М. Коцюбинський).

Б. Розквітає калипа і стас гарною, як дівчина у весільному вбранні (З журналу).

В. Усе тіло зробилося легким, пружним, нестримним (О. Гончар).

Г. Теплохід пішов по Дніпру впиз (В. Винниченко).

15. Установіть відповідність між реченням і видом обставини в ньому.

1)    Обставина міри;

2)    обставина способу дії;

3)    обставина місця.

A. Йде боєць додому із походу (А. Малишко).

Б. Скоро перша паморозь посріблить траву, листя кущів і дерев (О. Копиленко).

B. Сад музикою сповнений по вінця (О. Підсуха).

Г. І трудимось теж на совість (О. Гончар).

3 рівень (5 балів)

16. Поширити подане речення другорядними членами — додатком, означенням та порівняльним зворотом.

Сонце зійшло.

17. Зробити повний синтаксичний розбір, вставити пропущені літери та розділові знаки:

Зима ніби килимом вкрила землю, л..(и)ше з-над хмар часом пр..(и.лине проща..(н)ня з літом журавлине.

Видатний історик

“Огрядний крутоплечий грамотій із запорозькими вусами”, “кремезнющий характерник” – так в одному зі своїх романів описує Дмитра Яворницького письменник Олесь Гончар.
Справді грандіозний внесок зробив Яворницький, цей видатний науковець і популяризатор наукових знань, невтомний збирач історичних пам’яток, в українську культуру.
Дмитро Іванович Яворницький народився на Харківщині, у сім’ї псаломщика села Сонцівки. По закінченні Харківської повітової школи навчався у духовній семінарії. Не закінчивши її, вступив на історико-філологічний факультет харківського університету.
Закінчивши навчання, Яворницький якнайсерйозніше взявся до вивчення історії Запорозької Січі. Захоплення молодого науковця історією козацтва привернуло увагу царських чиновників – ревних оборонців великодержавницької політики царського уряду, який за українською культурою не визнавав права на самостійний розвиток. 1884 року Яворницького проголосили сепаратистом. Йому заборонили вивчати українську історію як “нікому не потрібну”, водночас відмовили в державній стипендії, а потім взагалі вислали до Ташкента.
Відбувши вислання й оселившись в Петербурзі, історик зблизився із земляками з України, зокрема із студентами Петербурзької академії мистецтв Сергієм Васильківським, Миколою Самокишем, Опанасом Сластьоном. Щосуботи на товариських зустрічах, де жваво обговорювалися події з історії України, Яворницький як історик та етнограф розповідав про свої дослідження з історії Січі. Своїми розповідями він запалював серця молодих художників-українців на відображення багатющої історії рідного народу.
Якось Дмитро Яворницький познайомився з видатним художником, теж своїм земляком, уродженцем містечка Чугуєва на Харківщині – Іллею Рєпіним. Той саме працював над картиною про запорожців. Задум Рєпіна захопив ученого. Як історик і справді видатний знавець життя запорожців він висловив чимало зауважень, що змусило художника внести в ескіз полотна значні виправлення. Із власної колекції Яворницький передав митцеві деякі атрибути козаччини і навіть погодився позувати для образу козацького писаря. Яворницький передав художникові один із декількох варіантів козацького листа до турецького султана. Що ж, як не цей лист, допомогло Рєпіну, зрозумівши характери й настрої зображуваних ним козаків, геніально передати їх на полотні!
Картина “Запорожці” широковідома, улюблена в народі. Та чи стала б вона такою, якби не той, віднайдений ентузіастом-істориком, лист?
Пошукам матеріалів з української старовини і, зокрема, з історії запорозького козацтва Яворницький присвятив усе життя. Незважаючи на погрози й усілякі заборони, терплячи постійні утиски царських чиновників, Яворницький наполегливо працював над вивченням історії України і різними способами популяризував свої дослідження: читав лекції, друкував у періодиці статті й нариси, видавав книжки. Він написав сотні праць з історії, етнографії, фольклористики. Є в нього й літературні твори. Широку популярність здобули книжки Яворницького про видатних козацьких ватажків Петра Конашевича-Сагайдачного, Івана Дмитровича Сірка, останнього кошового Запорозького війська Петра Івановича Калнишевського. Яворницький надрукував немало розвідок про кобзарство, гайдамацький рух в Україні, зібрав та опублікував чимало історичних та побутових народних пісень та дум. Він нагромадив величезний матеріал для словника української мови. Вінцем його дослідницької праці стала тритомна “Історія запорозьких козаків”. У своїх творах науковець сміливо викривав ганебну політику російського царату щодо знищення козацтва.
З 1902 року Яворницький – завідуючий Катеринославським музеєм старожитностей (пізніше Дніпропетровський державний історичний музей). Водночас він завідував кафедрою українознавства Інституту народної освіти. Учений активно вів археологічні розкопки на Дніпропетровщині, постійно поповнюючи музей все новими й новими експонатами.
Помер Дмитро Іванович Яворницький 1940 року. Поховано його на території керованого ним музею в Дніпропетровську ( за А.В’юником; 500 сл.).

Завдання до тексту “Видатний історик”. 8 клас.

1. Дмитро Іванович Яворницький народився

• а) на Київщині;
• б) на Львівщині;
• в) на Харківщині;
• г) на Дніпропетровщині.

2. Своє життя Дмитро Яворницький присвятив вивченню історії

·         а) українського мистецтва;

• б) українських промислів;
• в) українських стародруків;
• г) українського козацтва.

3. Заборонивши Яворницькому вивчати українську історію, його вислали

• а) до Симбірська;
• б) до Ташкента;
• в) до Орла;
• г) на Кос-Арал.

4. Слово сепаратист має таке значення:

• а) особа, що прагне до відокремлення та створення власної держави чи автономії;
• б) особа, що спирається на ідею переваги однієї нації над іншими;
• в) особа, що проповідує виключність одних народів і цькування інших;
• г) особа, що прагне розпалити ворожнечу між народами.

5. У Петербурзі Д.Яворницький зблизився з молодими українськими художниками

• а) Сергієм Васильківським, Миколою Самокишем, Опанасом Сластьоном;
• б) Володимиром Орловським, Миколою Пимоненком, Сергієм Світославським;
• в) Костянтином Трутовським, Киріяком Костанді, Миколою Кузнецовим;
• г) Олександром Мурашком, Федором Кричевським, Іваном Трушем.

6. У роботі над картиною про запорожців Д.Яворницький допомагав

• а) Олександрові Мурашку;
• б) Миколі Пимоненку;
• в) Іллі Рєпіну;
• г) Сергію Васильківському.

7. Широку популярність здобула книжка Д.Яворницького про останнього кошового отамана Запорозької Січі

• а) Петра Конашевича-Сагайдачного;
• б) Івана Дмитровича Сірка;
• в) Петра Івановича Калнишевського;
• г) Богдана Михайловича Хмельницького.

8. Вінцем дослідницької праці Д. Яворницького стала тритомна

• а) “Історія русів”;
• б) “Історія України-Русі”;
• в) “Історія Запорозької Січі”;
• г) “Історія запорозьких козаків”.

9. Протягом 38 років Д.Яворницький керував роботою

• а) Катеринославського (Дніпропетровського) історичного музею;
• б) Січеславського (Запорізького ) історичного музею;
• в) Харківського історичного музею;
• г) Київського історичного музею.

10. В Інституті народної освіти Д.Яворницький завідував кафедрою

• а) історії України;
• б) українознавства;
• в) етнографії;
• г) фольклору.

11. Наука етнографія вивчає

• а) усну народну творчість;
• б) особливості поведінки, зумовлені національною належністю;
• в) культуру, побут народів світу, їх походження, розселення, культурні зв’язки;
• г) походження слів.

12. Царський уряд переслідував історика Д.Яворницького

• а) за пропаганду української державницької ідеї;
• б) за викриття ганебної політики російського царату щодо знищення козацтва;
• в) за заклики до відновлення Запорозької Січі;
• г) за свідоме перекручення історичних фактів.

Критерії оцінювання

Тестові завдання

1 рівень – 12 питань (4 бали), 1 відповідь 0.3 бали. Завдання закритої форми.

2 рівень – 13-15 питання (3 бали), 1 відповідь 1 бал. Завдання на встановлення відповідностей.

3 рівень – 16-17 питання (5 балів), 1пит- 2 бали, 2 питання- 2 бали. Завдання відкритої форми.

Оцінювання читання мовчки

Завдання закритої форми . 12 питань -12 балів.