ЗВІТ

ПРО ПРОХОДЖЕННЯ  ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

студентки 5 курсу,

філологічного факультету,

групи УА

Грищенко Вікторії Валеріївни

Практику проходила у 8 Б, 8 В, 8 А класах,  гімназія № 8,

у період  з 04.11 до 25.12 2013 р.

Груповий керівник                                      Бродська Ростислава Володимірівна

Керівник від бази практики                        Тихоненко Ірина Олександрівна

1.   КІЛЬКІСНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Відвідано 8  уроків учителів (з них 5 мови, 3  літератури)

Відвідано 7  уроків практикантів (з них 4 мови, 3 літератури)

Проведено 18 уроків (з них 11 мови, 7  літератури)

Відвідано    2  позакласних заходів

Підготовлено 3 позакласних заходів

2.    ЗМІСТ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ СТУДЕНТА ПІД ЧАС ПРАКТИКИ

У  період  з 04.11 до 25.12 2013р. я проходила педагогічну практику на базі гімназії № 8 м. Севастополя, в 8 А,Б,В класів.

4 го листопада я узяла участь у бесіді з адміністрацією школи, яка ознайомила із системою навчально-виховної роботи школи, навчально-матеріальною базою школи; діяльністю педагогічного колективу, режимом роботи школи.

Наступного дня Тихоненко Ірина Олександрівна – голова метод об’єднання ознайомила нас із особливостями діяльності методичного об’єднання вчителів словесників; планом роботи та  календарно-тематичним плануванням. Відповідно до тематично-календарного планування було встановлено кількість уроків, які відведені на активну педагогічну практику, дати їх проведення.

Впродовж наступних чотирьох днів я спостерігала уроки з мови та літератури вчителів школи, Остапової Олени Леонтіївни та Євгенії Владиславівни Атрохової, які мають великий стаж роботи, високу фахову й методичну підготовку; надали нам можливість спостерігати не тільки зразкові уроки у різних класах (6,8,7,11), а й ознайомитись із щоденним життям школи. Вважаю за потрібне відмітити те, що вчителі є носіями української мови.

Кабінет української мови й літератури, у якому я проводила уроки, був технічно обладнений, це давало мені змогу проводити у ньому якісні уроки. Технічне  оснащення у кабінетах є допоміжними, а не головними засобами у навчанні. Важливим є те, що у класі наявні наочні й дидактичні матеріали, наукова, навчальна та методична література. Пiд час проходження практики я мала можливiсть отримувати консультації від учителя-предметника та группового керiвника, проводити усі уроки  з української мови та літератури за розкладом, вiдвiдувала уроки студентiв та аналiзувала їх з теоретичним обґрунтуванням рiзних сторiн навчальної дiяльностi.

Готуючись до уроків, я користувалась планом, календарно – тематичним плануванням, підручником (з мови або літератури), методичними посібниками. Усі уроки були заздалегідь узгоджені із вчителем.

Розробка конспектів уроків, проведення уроків з наступним обговоренням і самоаналізом (2 з них залікові).
Тема. Розділові знаки при порівняльному звороті	27.11  мова
Тема.  Підсумковий урок за творчістю Т. Шевченка  заліковий	29.11 література
Тема.  Контрольна робота. Тест. Читання мовчки	29.11   мова
Тема. Односкладні речення з головним членом присудком. Означено-особові речення.	02.12 мова
Тема. Леся Українка.Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Вірш «Давня весна»	03.12  література
Тема. Неозначено-особові речення.  заліковий	04.12  мова
Тема. Узагальнено-особові речення.	06.12   мова
Тема. Ліричність,романтичність, волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність у віршах «Хотіла б я піснею стати...» (напам’ять), «Ви щасливі, пречистії зорі».	06.12 література

Під час педагогічної практики я провела 18 уроків (з них 11 мови, 7 літератури), відвідала 6 уроків (4 мови, 2 літератури), проведених вчителям та 7 уроків (4 мови, 3 літератури), проведених студентами-практикантами.

Основними цілями проходження практики були:

1.     вивчення досвіду роботи вчителів школи; відвідування уроків вчителів, цілеспрямоване спостереження та аналіз відвіданих уроків;

2.     отримання цілісного уявлення про педагогічну діяльність в рамках учбового закладу;

3.      впровадження ефективних форм й  прийомів роботи під час активної педагогічної практики, оволодіння сучасними технологіями навчання;

4.      закріплення на практиці теоретичних знань з педагогіки та методики викладання УМЛ;

5.      освоєння методики викладання уроків різних типів з української мови та літератури;

6.     розвиток власних педагогічних здібностей;

3. ОСОБИСТІ ДОСЯГНЕННЯ. МЕТОДИЧНІ ТВОРЧІ ЗНАХІДКИ, ВІДКРИТТЯ, НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ.

Під час активної педагогічної практики я :

·        Намагалась точно і творчо реалізовувати методичні і практичні вимоги до уроку, грамотно визначати типи уроку, їх місце в темі,у розділі курсу, в системі міжпредметних зв'язків, вбачати особливості кожного уроку;

·        При плануванні та проведенні уроку  дотримувалась основних загальнодидактичних вимог: врахування реальних навчальних можливостей класу, їхнього розвитку, психологічних особливостей, учнів конкретного рівня сформованості класного колективу; врахування потреб і запитів до даного уроку;

·        Вчилась також дотримуватися гігієнічних і естетичних вимог до уроку, до оформлення дошки;

·        Головним для мене було продумування і вирішення в єдності освітньої, розвивальної, пізнавальної  та виховної мети (на основі дидактичного матеріалу) і нормального психічного розвитку школярів (розвиток інтелекту, мислення, пам'яті, уваги, уяви і емоційно-вольовий сфери унів);

·        Успішне  рішення поставлених задач було реалізовано завдяки  вибору раціональної структури і темпу проведення уроку, які були обрані із врахуванням  психологічних закономірностей засвоєння знань;

·        Прагнучи  забезпечити активну інтелектуальну роботу учнів використовувала різні форми роботи (поєднання фронтальної форм роботи з груповою і індивідуальною) ;

·        Розширювала арсенал вибору засобів за рахунок активних інтенсивних засобів, використання на уроці оптимального поєднання словесних, наочних, практичних, репродуктивних і проблемно-пошукових методів навчання.

·        Методи активного  й інтерактивного навчання:

-         самостійна робота

-         проблемні та творчі завдання

-         робота в парах, четвірках

-         «Заповни білі плями»

-         гра «Іспит»

-         мікрофон

-         незакінчене речення

-        гра «Хто краще, хто більше»…

·        У ході уроку намагалась чітко дотримуватися плану уроку, однак завжди готувала резервні вправи, для того щоб вдало виходити з ситуацій, коли може залишитись час чи навпаки; 

·        Визначала зміст і обсягу домашніх завдань з урахуванням наявного часу. Завжди проводився інструктаж щодо виконання домашнього завдання, за можливостей використовувала диференційований підхід до виконання ДЗ.

4.   НАЙТИПОВІШІ ПОМИЛКИ, НАЙБІЛЬШІ  ТРУДНОЩІ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ

У процесі роботи у школі зіткнулась з такими труднощами, як:

Необхідність вміння триматись перед аудиторією, опановувати схвильованість, через це були труднощі із зразковим виразним читанням текстів;

Невпевненість у ході перевірки зошитів (ДЗ,КР, відкриті відповіді, переказ), є теоретичні знання, але не вистачало практичних вмінь та навичок з даного виду роботи.

5.   ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ З МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ мови та літератури

Використовувала  СПТН на уроках, а саме впроваджувала сучасні технології контролю та оцінки начальних досягнень учнів:

- робота в парах, четвірках

- «Заповни білі плями»

- гра «Іспит»

- картки взаємооцінювання

6.   ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

У цiлому, можу оцiнити свою практику як успiшну. Практика дала змогу застосувати на практицi вивченi знання з фахових і психолого- педагогiчних дисциплiн, здобутих в унiверситетi; навчила грамотно розподiляти час уроку i навантаження, вiдповiдно до рiвня знань усього классу, та враховуючи iндивiдуальнiсть кожного учня; надала можливiсть вiдчути себе у ролi классного керiвника, побачити класс не тiльки як коллектив, а ще й  вiдчути особливiсть кожного учня. Звiсно, потрiбно постiйно вдосконалювати свої педагогiчнi навички, розширювати ерудицiю. Виробила вмiння проводити рiзнi типи урокiв, застосовувати рiзнi методи й форми роботи, якi активiзують пiзнавальну дiяльнiсть учнiв.

         Дала змогу вiдповдно до знань з педагогiї й фiзiологiї проводити навчально-виховну роботу з дiтьми середнього шкiльного вiку.

         Показала функцiї классного керiвника й дала змогу випробувати себе в них.

Дала змогу протягом трьох тижнiв спостерiгати за навчально-виховною роботою в школi, аналiзувати її й робити висновки.

7. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ТЕОРЕТИЧНОЇ І ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В УНІВЕРСИТЕТІ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ

На заняттях методики викладання української мови та лiтератури обов’язково потрiбно вводити практичну дiяльнiсть студентiв, стосовно складання ними конспектiв до урокiв рiзних типiв, з подальшим проведенням уроку, а також обговоренням.

Важко було фізично й психологічно весті усі уроки підряд за розкладом.

Самоаналіз уроку української літератури

Самоаналіз уроку української літератури,

проведеного Грищенко Вікторією Валеріївною

29.11 2013 року у 8-Б класі, гімназія № 8

Груповий керівник                         Бродська Ростислава Володимірівна

Керівник від бази практики              Тихоненко Ірина Олексіївна

Тема уроку: «Підсумковий урок за творчістю Т. Шевченка».

Відповідно до календарно-тематичного планування на вивчення Теми № 2. Із давньої української літератури. Творчість  Т. Шевченка відводиться  10 год.

Проведений урок - дев’ятий  у системі уроків та є передостаннім до контрольної роботи (тесту) з теми; підсумковим уроком за творчістю Тараса Шевченка . 

Навчальною програмою передбачено повторення вивченого про Т. Шевченка в попередніх класах, а точніше що у результаті вивчення теми учні повинні  вміти розповідати про викуп поета з неволі та заслання, виразно і вдумливо читати поезії, аналізувати філософську лірику поета в контексті його біографії (розвиток навичок аналізу художнього тексту), вміти коментувати основні мотиви, ідеї поезій Т. Шевченка, художні засоби, використані в них; висловлювати власні міркування.
При підготовці до уроку було враховано вимоги навчальної програми і календарно-тематичного планування.

Метою проведеного уроку було удосконалювати навички учнів систематизувати свої знання за періодами творчості Шевченка, перевірити глибину знань текстів, збагатити запас учнів поетовими творам різних періодів, розвивати гнучкість мислення, уважність, швидкість реакції, поширювати світогляд, викликати інтерес до постаті Кобзаря, до його творів,виховувати повагу до Тараса Шевченка, оскільки щодо програми головним є усвідомлення громадянської позиції людини як одного із проявів духовності.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації ЗУН;

Форма проведення: урок-конкурс.

Вибір типу і структури уроку зумовлено завданнями, що вирішувалися на уроці:

·                   систематизувати знання за віхами життя Т. Шевченка;

·                   визначити глибину знань з теорії літератури;

·                   перевірити знання текстів;

·                   поширити світогляд;

·                   викликати інтерес до постаті Кобзаря, до його творів;

·                   формувати національну свідомість учнів.

Урок  узагальнення й систематизації ЗУН складався із сіми логічно взаємозв`язаних етапів: 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ІІІ. ВІДНОВЛЕННЯ НАБУТИХ НА ПОПЕРЕДНЬОМУ УРОЦІ ЗНАНЬ  (АКТУАЛІЗАЦІЯ)

IV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗУН

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКУ УРОКУ

VI. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

VІI. ОЦІНЮВАННЯ.

Етапи  роботи визначено із врахуванням  психологічних закономірностей засвоєння знань.

 При плануванні та проведенні уроку було дотримано основних загальнодидактичних вимог: врахування реальних навчальних можливостей класу, їхнього розвитку, психологічних особливостей, учнів конкретного рівня сформованості класного колективу; врахування потреб і запитів до даного уроку; цілеспрямована ліквідація пробілів в знаннях учнів по конкретній темі.

При виборі методів і прийомів виходили з продумування і вирішення в єдності освітньої, розвивальної, пізнавальної  та виховної мети. Виходячи з вимог навчальної програми, було необхідно узагальнити й систематизувати ЗУН учнів з трьох аспектів: життєвий шлях письменника, поняття з теорії літератури та творчий доробок  митця.

Відповідно були використані такі методи й прийоми, як:

Методи організації сприйняття навчального матеріалу	·                   Слово вчителя ·                   Виразне читання вірша вчителем
Прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності	·                   Розгадування кросворду. ·                   Літературної вікторини «Пізнай поезію Т. Шевченка»
Методи та прийоми систематизації й контролю ЗУН	·                   Бліц-опитування - технологія «Незакінчене речення» ·                    Самостійна робота ·                   «Іспит» з теоретичних понять ТЛ, худ. засобів. ·                   Виразне читання віршівпідготовленими учнями Конкурс виразного читання поезії напам’ять «В гостях у Т. Шевченка»;
Методи і прийоми розвитку мовленнєвих умінь і навичок	·                   Висловлювання за прислів’ями(Комунікативна вправа); ·                   А чи знаєш ти…? Що… (Пізнавальне завдання)

Прагнучи  забезпечити активну інтелектуальну роботу учнів використовувала різні форми роботи (поєднання фронтальної форм роботи з груповою і індивідуальною):

·                   Бліц-опитування - технологія «Незакінчене речення» (фронтальна робота)

·                   розгадування кросворду «Сторінками життя Т. Шевченка» (робота із картками ( в парі)

·                                      Самостійна робота (робота із картками)

·                   Гра «Іспит» з теорії літератури (фронтальна робота)

·                   Літературної вікторини «Пізнай поезію Т. Шевченка» (фронтальна робота)

·                   Конкурс виразного читання поезії напам’ять «В гостях у Т. Шевченка»(диференційований підхід)

Урізноманітнювала  завдання, добирала текстовий матеріал, що становить певний інтерес для учнів, як естетичний, так і пізнаваний:

·                   Висловлювання за прислів’ями (Комунікативна вправа);

·                   А чи знаєш ти…? Що… (Пізнавальне завдання)

На уроці були використані такі засоби унаочнення, як: портрет Т. Шевченка, його збірка «Кобзар», фотоматеріали про письменника, також була організована робота із дидактичним роздавальним матеріалом: картки із кросвордами для роботи в парі, картки-таблиці для самостійної роботи, «білети», картки із прислів’ям.

На уроці вдалося реалізувати усі завдання, окрім рубрики «А чи знаєш ти…? Що…» , бо  у ході роботи на комунікативну вправа за прислів’ями пішло більше часу, через велику кількість бажаючих висловитися. Але із врахуванням того, що це пізнавальне завдання  «А чи знаєш ти…? Що…» було резервним, можна вважати, що заплановані мною завдання були виконанні.

Обрані шляхи досягнення мети, комплекс прийомів, завдань сприяли реалізації поставленої мети.

Таким чином,урок можна вважати результативним, а поставлену мету досягнутою.

Самоаналіз уроку української мови

Самоаналіз уроку української мови,

проведеного Грищенко Выкторії Валеріївни

02.12. 2013 року у 8-Б класі, гімназія № 8

Груповий керівник                         Бродська Ростислава Володимірівна

Керівник від бази практики           Тихоненко Ірина Олександрівна

Тема: «Неозначено-особові речення».

Соціокультурна тема: «Загадки цивілізації».

Відповідно до календарно-тематичного планування на   вивчення  теми «Односкладні речення. Неповні речення»  відводиться 7 годин .   Проведений урок - другий у системі уроків. На наступних уроках робота буде спрямовуватися на подальше знайомство із різновидами односкладних речень із головним членом присудком.

Навчальною програмою передбачено, що у результаті вивчення теми учні повинні вміти виділяти односкладні і неповні речення з-поміж інших видів речень; визначати види односкладних речень (у тому числі в складних реченнях); оцінювати виражальні можливості і роль односкладних і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів; конструювати односкладні речення вивчених видів, а також неповні речення; правильно використовувати їх у власному мовленні; правильно будувати текст на соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень.

Відповідно до вимог навчальної програми і календарно-тематичного планування було визначено  мету уроку:

поглибити знання учнів про односкладні дієслівні ре­чення; сформувати поняття про неозначено-особове ре­чення, способи вираження в ньому головного члена;

розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати неозначено-особові речення;

за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості восьмикласників.

Вибір типу та структури уроку зумовлені метою та завданнями уроку: урок вивчення нового матеріалу, складався із восьми логічно взаємозв`язаних етапів: 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ	(3 хвилини)
ІІ. Відновлення набутих на попередньому уроці знань, умінь і навичок.	(4 хвилини)
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ТЕМИ І ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ УРОКУ	(2 хвилини)
Робота з текстом	(8 хвилин)
ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ	(8 хвилин)
V. Організація закріплення знань, формування умінь і навичок	(12 хвилин)
VI. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКУ УРОКУ	(5 хвилин)
VII. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ	(2-3 хвилин)
VІІІ. ОЦІНЮВАННЯ	(1хвилина)

Етапи  роботи визначено із врахуванням  психологічних закономірностей засвоєння знань.

При плануванні та проведенні уроку було дотримано основних загальнодидактичних вимог:   врахування реальних навчальних можливостей класу, їхнього розвитку, психологічних особливостей.

При виборі методів і прийомів виходили з врахування потреб і запитів до даного уроку.

Методи організації сприйняття і засвоєння нового матеріалу	·           Бесіда з опорою на текст ·           Пояснення вчителя; ·           Робота з підручником.
Методи формування мовних умінь і навичок	·           Метод вправ: ·           Усна вправа на визначення типу речень та чим виражений гол. чл. реч. – присудок ·           Письмова вправа на трансформування двоскладних речень у односкладні та визначення типу, чим вираж. Гол.чл.реч. ·           Письмова вправа на переклад, визнач гол чл. реч, чим вираж.
Методи і прийоми розвитку мовленнєвих умінь і навичок	·           Висловлювання за ілюстраціями; ·           Переклад речень із аналізом;
Методи та прийоми контролю ЗУН	·           «Я – вчитель»; ·           виразне читання тексту вчителем та учнями; ·           «Орфоепічне читання»; ·           «Орфографічний коментар»; ·           «Вчитель-учень»; ·
Прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності	·           «Криголам»; ·           «Мікрофон»; ·           проблемне питання; ·           прогнозування;

Основними формами роботи на уроці вивчення нового матеріалу були фронтальна й групова:

·                  Робота у парах із дидактичним роздавальним матеріалом: карткими –таблицями «Заповни білі плями» на етапі актуалізації знань;

·                  Фронтальна робота на етапах сприйняття й засвоєння навчального матеріалу, організації закріплення знань, формування умінь і навичок.

Урок розпочався із організаційного моменту – вітання  із сусідами, що сприяло налаштуванню на активну роботу, організацію уваги.

Урок був першим, тому доцільним було провести комунікативну вправу «Криголам» – висловлювання «Очікування»,що пробудила клас, та забезпечила включення учнів у навчально-виховний процес.

Значну увагу на цьому уроці приділила відновленню попереднє вивченого, забезпечуючи теоретичне підґрунтя наступної роботи.

На етапі актуалізації знань була організована робота із дидактичним роздавальним матеріалом: карткими –таблицями «Заповни білі плями» для роботи у парах, але без користування підручника, зошита. Даний вид роботи сприяв активізації мозкової діяльності, пам’яті, відновленню набутих на попередньому уроці знань, а також співпраці учнів.

 Було повідомлено загальну тему, що мало сприяти  збудженню пізнавального інтересу, виробленню  мотивів навчальної діяльності учнів.Після чого був здійснений  запис дати, класної роботи та соціокультурної теми уроку«Загадки цивілізації».

Для роботи із дидактичним матеріалом були продумані  додекстові (прогнозування змісту за назвою, висловлювання за ілюстраціями), текстової (робота над оволодінням мовними нормами) та післятекстові завдання (перевірка первинного сприйняття, орфографічний коментар, робота із виділеними реченнями , на основі яких було встановлено об’єкт вивчення, його особливості. Відповідно до цього сформульовано тему й мету уроку. Виведено  правило на основі дидактичного матеріалу, перевірено за підручником).

Таким чином робота із текстом та усвідомлення нового навчального матеріалу, знайомство із правилами.

тісно переплітаються між собою, реалізуючи основний принцип навчання на текстовій основі. Засвоєння теоретичного матеріалу при роботі з підручником постійно перекликалось із дидактичним матеріалом з тексту. На основі даних речень були проаналізовані правила, перевірена їх реалізація. Це надавало можливість в повному обсязі  використати 

 не тільки  виховні можливості дидактичного матеріалу, а й навчальні.

На етапі організації закріплення знань, формування умінь і навичок був використаний метод вправ:

- усна вправа на визначення гол чл. речення, чим вираж., тип речення;

- письмова вправа на визначення гол чл. речення, чим вираж., тип речення;

- вправа на переклад речення, визначення гол чл. речення, чим вираж., тип речення.

Послідовність виконання вправ є логічною та сприяла

здійсненню освітньої і розвивальної мети в єдності,

 На етапі підбиття підсумків уроку було організовано повторення теоретичних відомостей у вигляді гри «Хто більше, хто краще», що

забезпечило краще усвідомлення навчального матеріалу.

Таким чином, обрані шляхи досягнення мети, комплекс прийомів, завдань сприяли реалізації поставленої мети. Вибір раціональної структури і темпу проведення уроку, успішне рішення поставлених задач, ощадливе використання часу уроку є твердженням того, що урок можна вважати результативним, а поставлену мету досягнутою.