Самоаналіз уроку української мови

Самоаналіз уроку української мови,

проведеного Грищенко Выкторії Валеріївни

02.12. 2013 року у 8-Б класі, гімназія № 8

Груповий керівник                         Бродська Ростислава Володимірівна

Керівник від бази практики           Тихоненко Ірина Олександрівна

Тема: «Неозначено-особові речення».

Соціокультурна тема: «Загадки цивілізації».

Відповідно до календарно-тематичного планування на   вивчення  теми «Односкладні речення. Неповні речення»  відводиться 7 годин .   Проведений урок - другий у системі уроків. На наступних уроках робота буде спрямовуватися на подальше знайомство із різновидами односкладних речень із головним членом присудком.

Навчальною програмою передбачено, що у результаті вивчення теми учні повинні вміти виділяти односкладні і неповні речення з-поміж інших видів речень; визначати види односкладних речень (у тому числі в складних реченнях); оцінювати виражальні можливості і роль односкладних і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів; конструювати односкладні речення вивчених видів, а також неповні речення; правильно використовувати їх у власному мовленні; правильно будувати текст на соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень.

Відповідно до вимог навчальної програми і календарно-тематичного планування було визначено  мету уроку:

поглибити знання учнів про односкладні дієслівні ре­чення; сформувати поняття про неозначено-особове ре­чення, способи вираження в ньому головного члена;

розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати неозначено-особові речення;

за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості восьмикласників.

Вибір типу та структури уроку зумовлені метою та завданнями уроку: урок вивчення нового матеріалу, складався із восьми логічно взаємозв`язаних етапів: 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ	(3 хвилини)
ІІ. Відновлення набутих на попередньому уроці знань, умінь і навичок.	(4 хвилини)
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ТЕМИ І ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ УРОКУ	(2 хвилини)
Робота з текстом	(8 хвилин)
ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ	(8 хвилин)
V. Організація закріплення знань, формування умінь і навичок	(12 хвилин)
VI. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКУ УРОКУ	(5 хвилин)
VII. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ	(2-3 хвилин)
VІІІ. ОЦІНЮВАННЯ	(1хвилина)

Етапи  роботи визначено із врахуванням  психологічних закономірностей засвоєння знань.

При плануванні та проведенні уроку було дотримано основних загальнодидактичних вимог:   врахування реальних навчальних можливостей класу, їхнього розвитку, психологічних особливостей.

При виборі методів і прийомів виходили з врахування потреб і запитів до даного уроку.

Методи організації сприйняття і засвоєння нового матеріалу	·           Бесіда з опорою на текст ·           Пояснення вчителя; ·           Робота з підручником.
Методи формування мовних умінь і навичок	·           Метод вправ: ·           Усна вправа на визначення типу речень та чим виражений гол. чл. реч. – присудок ·           Письмова вправа на трансформування двоскладних речень у односкладні та визначення типу, чим вираж. Гол.чл.реч. ·           Письмова вправа на переклад, визнач гол чл. реч, чим вираж.
Методи і прийоми розвитку мовленнєвих умінь і навичок	·           Висловлювання за ілюстраціями; ·           Переклад речень із аналізом;
Методи та прийоми контролю ЗУН	·           «Я – вчитель»; ·           виразне читання тексту вчителем та учнями; ·           «Орфоепічне читання»; ·           «Орфографічний коментар»; ·           «Вчитель-учень»; ·
Прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності	·           «Криголам»; ·           «Мікрофон»; ·           проблемне питання; ·           прогнозування;

Основними формами роботи на уроці вивчення нового матеріалу були фронтальна й групова:

·                  Робота у парах із дидактичним роздавальним матеріалом: карткими –таблицями «Заповни білі плями» на етапі актуалізації знань;

·                  Фронтальна робота на етапах сприйняття й засвоєння навчального матеріалу, організації закріплення знань, формування умінь і навичок.

Урок розпочався із організаційного моменту – вітання  із сусідами, що сприяло налаштуванню на активну роботу, організацію уваги.

Урок був першим, тому доцільним було провести комунікативну вправу «Криголам» – висловлювання «Очікування»,що пробудила клас, та забезпечила включення учнів у навчально-виховний процес.

Значну увагу на цьому уроці приділила відновленню попереднє вивченого, забезпечуючи теоретичне підґрунтя наступної роботи.

На етапі актуалізації знань була організована робота із дидактичним роздавальним матеріалом: карткими –таблицями «Заповни білі плями» для роботи у парах, але без користування підручника, зошита. Даний вид роботи сприяв активізації мозкової діяльності, пам’яті, відновленню набутих на попередньому уроці знань, а також співпраці учнів.

 Було повідомлено загальну тему, що мало сприяти  збудженню пізнавального інтересу, виробленню  мотивів навчальної діяльності учнів.Після чого був здійснений  запис дати, класної роботи та соціокультурної теми уроку«Загадки цивілізації».

Для роботи із дидактичним матеріалом були продумані  додекстові (прогнозування змісту за назвою, висловлювання за ілюстраціями), текстової (робота над оволодінням мовними нормами) та післятекстові завдання (перевірка первинного сприйняття, орфографічний коментар, робота із виділеними реченнями , на основі яких було встановлено об’єкт вивчення, його особливості. Відповідно до цього сформульовано тему й мету уроку. Виведено  правило на основі дидактичного матеріалу, перевірено за підручником).

Таким чином робота із текстом та усвідомлення нового навчального матеріалу, знайомство із правилами.

тісно переплітаються між собою, реалізуючи основний принцип навчання на текстовій основі. Засвоєння теоретичного матеріалу при роботі з підручником постійно перекликалось із дидактичним матеріалом з тексту. На основі даних речень були проаналізовані правила, перевірена їх реалізація. Це надавало можливість в повному обсязі  використати 

 не тільки  виховні можливості дидактичного матеріалу, а й навчальні.

На етапі організації закріплення знань, формування умінь і навичок був використаний метод вправ:

- усна вправа на визначення гол чл. речення, чим вираж., тип речення;

- письмова вправа на визначення гол чл. речення, чим вираж., тип речення;

- вправа на переклад речення, визначення гол чл. речення, чим вираж., тип речення.

Послідовність виконання вправ є логічною та сприяла

здійсненню освітньої і розвивальної мети в єдності,

 На етапі підбиття підсумків уроку було організовано повторення теоретичних відомостей у вигляді гри «Хто більше, хто краще», що

забезпечило краще усвідомлення навчального матеріалу.

Таким чином, обрані шляхи досягнення мети, комплекс прийомів, завдань сприяли реалізації поставленої мети. Вибір раціональної структури і темпу проведення уроку, успішне рішення поставлених задач, ощадливе використання часу уроку є твердженням того, що урок можна вважати результативним, а поставлену мету досягнутою.